Вовк

Туманність серця.

Астрономам вдалося зробити знімок туманності "Серце" або IC 1805, яка розташовується в сузір'ї Кассіопеї.

Криза

У Віки криза...
У мене криза...
У нас криза.

Дивний період у неї. Дорослішання, напевно. Згадую себе у її віці і мені здається, я була не такою. Я воліла тримати все у собі, а вона вихлюпує назовні. Ми сваримось аж занадто часто. І, якщо я готова поступитись на правах старшої і, тішу себе думкою, мудрішої - то вона майже ніколи. Часом я бачу, що моя поступливість робить тільки гірше. Вона сприймає це, як належне і очікує такого постійно. Я ніколи - ні в дитинстві, ні у юності, ні тепер - не дозволяла і не дозволяю собі у розмові з батьками такого тону і манери, як Віка. Де вона такого навчилась? Набачилась? Наслухалась?

Часом у нас бувають моменти затишшя. Тоді вона каже, що їй нудно і просить порадити, чим зайнятись. Одна за одною всі пропозиції відсіваються.
За ці два роки Віка перепробувала все: квілінг, декупаж, браслети із резинок, бісеру, ниток, малювання, пап'є маше, огигамі, витинанки, модні зараз складні замальовки, пробувала кроїти і шити, вишивала, в'язала...
Її проблема у тому, що опанувавши базову техніку, Віка береться за щось інше. На мої слова, що так не робиться, одна відповідь: Мені вже не цікаво.

Так дивно, Віка знаходить привід поскандалити навіть там, де його нема. От як сьогодні: 
мам заплети мене
як?
Домовились, що це буде хвостик. Волосся у неї довге, густе, трохи хвилясте і хвостик вийшов суперський. Через дві хвилини чую, вона починає нити перед дзеркалом.
Мені так не пасує. Я негарна.
Пів дев'ята на годиннику і я починаю казитись...

Часом мені насправді здається, що я погана мама. Не розумію своєї дитини.

Уривок

"Голос, наче душа, яку я знаю і вона просто вибрала собі таке тіло.
Чи може все це бути правдою? Ми знов розминулись."

Крок

Мій перший крок дав результат!

Вовчиця

За все моє життя - це єдина пісня, яку я не можу слухати довше хвилини. Друзі і знайомі волочаться від неї, а в мене спазм в горлі вже з десятої секунди. Музика, голос, текст - не знаю, що саме, але воно збурює мене до самого дна. 

Реаліті шоу.

Люди, яких я знаю і дехто є навіть моїм сусідом, ці люди пішли у "Кохана, ми вбиваємо дітей". Я знаю, що це обговорювало пів району і 90% з них були на боці тієї, на яку накинулись рідні.
Я дивилась із змішаними почуттями: цікавість і нерозуміння. Було цікаво, чому сестра проти сестри і нерозуміння з цього ж приводу.
Я кожен день бачу сім'ї, яким автори проекту заплатили б скільки завгодно, лиш би зняти їх життя на камеру. Насправді важкі сім'ї.
А тут основна проблема - сестра змінилась, а тому неадекватна.
Вона дивом вижила у аварії і відтоді її поведінка почала змінюватись. Вона перестала намагатись бути ідеальною, чемною і правильною. Потім вона стала вдовою і родичі вирішили, що вона неадекватна, сексуально стурбована алкоголічка. Хоча психіатр програми пояснив: вона нормальна, лише 1-2 рази в рік потребує підтримуючої терапії. Це НОРМАЛЬНО після такої аварії. І діти сказали, що хочуть бути з мамою. Вона влаштовує своє життя заново і вчиться бути собою. Може не завжди правильно, але це її життя і до того вона давала собі раду.
Я направду не розумію, нащо все це було виносити на люди.