Свинка в невідомій степені.

Коли Вікторія принесла Пепу, я змирилась. Коли вона її розбалувала до неможливого, я... змирилась. Було весело спостерігати, як вона вилазить з клітки, щоб покачати права.
За місяць я вже і годувала, і прибирала, і в клітку заганяла. Не могла дочекатись, коли потепліє, щоб переселити Пепу на балкон. Навіть принесла велику картонку, обтягнула клейонкою і натусувала соломи.
Далі мене чекав сюрприз.
Подружка Віки - Олеся вирішила, що теж хоче свинку. І пішла по неї до татунька разом з Вікою. Олеся принесла собі дівчинку, а Віка хлопчика. Я була проти, аж поки не взяла його на руки. Добре, двоє теж помістяться.
Далі вже весело. У Віки знов почався доглядально-абажальний період. Вони з Олесею вигулювали свинок, тримали їх разом і новенькі моментально набрались від Пепи поганих манер.
Тут вже я встала на роги. Вони категорично не хочуть сидіти у клітках, а какашок від трьох непорівняно більше, аніж від одної. І всі пішли на балкон.
Два тижні тому телефонує мені Олесина мама і просить потримати їх Дзіну у нас на балконі, поки вони не знайдуть їй кращу клітку або пачку. Добре. Потримаю.
Сьогодні я заходжу на балкон, щоб поміняти воду і кинути свіжої трави і бачу, що Дзіна підозріло боката. Беру її на руки і на 90% впевнена, що будуть свинята.
Телефоную Олесиній мамі щоб повідомити радісну новину, а у відповідь чую: ну то супер, продасиш на базарі...
І тут я повільно випала.