І це я про себе.
Подобались мені актори і співаки і раніше. Але я ніколи не розуміла, як можна дуріти від них, чекати новин і новинок, рватись на концерти чи намагатись першою потрапити у кінозал на прем'єру. Як можна плакати перед закритими дверима, не маючи квитка і ліктями пробивати собі дорогу, щоб на долю секунди торкнутись свого ідола.
Незрозуміло. Неправильно. Занадто схоже на психічну неврівноваженість і втечу від комплексів.
І от: Welcome to our club!
Проста цікавість у міру пізнання перейшла у захоплення і вже непомітно для себе я починаю розуміти людей, які заради квитка готові на все.
Тішу себе тим, що моя манія обмежується серфом у неті.
Немає коментарів:
Дописати коментар