Гарячий чай, тепле ліжко, сон - поки про це думаю, здається ідеальним варіантом, а на ділі не виходить. В голові зразу ж запускається маховик: повно роботи, купа справ, хоч книжку почитай. При гарній погоді пішла б прогулятись, але і тут западло - холодно, пробирає до кісток і ще й не то сніг, не то град, не то дощ. Ще й монстера плаче.
Я не про себе але по багатьох помічав цими днями щось схоже. Я цілий лютий ходив як сонний мух, щодня мусів спати вдень (!!!), бо інакше не міг нічого робити... Але прийшов березень, і справа зрушилась ніби.Це явно постзимовий авітаміноз, бо як тільки зявилось перше сонце і теплі дні, то відразу ж інший пішов настрій. )
ВідповістиВидалитиМоя проблема в тому, що я не вмію бути хворою. Це ж треба відлежатись, відігрітись, щось там попити, крім води))) А зараз я ні хвора - ні здорова. Щось робити не хватає дихалки, а нічого не робити - бісить.
ВидалитиДихалка...розумію і співчуваю. (
Видалитита-да, наклюкаюсь таблеток перед сном і завтра на роботу)))
ВидалитиЯ в курсі.. (
Видалити